Коли з чотирьох шин автомобіля зношуються лише дві, багато водіїв не замислюються над вибором місця для нової пари

Здається логічним поставити їх туди, де автомобіль має привід: на передньопривідну машину — вперед, на задньопривідну — назад.

Але з точки зору безпеки така логіка працює не завжди. Якщо купується лише дві нові шини, їх зазвичай рекомендують встановлювати на задню вісь, незалежно від типу приводу автомобіля.

Причина проста: стан задніх шин безпосередньо впливає на стабільність машини під час поворотів і різких маневрів. Особливо добре це проявляється на мокрому асфальті.

Чому стан задніх шин такий важливий

Під час руху всі чотири колеса виконують свою роботу. Передні відповідають за напрямок руху та, залежно від конструкції автомобіля, передачу тяги. Задні ж допомагають утримувати автомобіль на заданій траєкторії.

Якщо задні шини значно сильніше зношені за передні, запас зчеплення задньої осі буде меншим.

У звичайних умовах водій може цього навіть не помітити. Але під час різкого гальмування, швидкого перестроювання або проходження повороту на мокрій дорозі ситуація може різко змінитися.

Коли першою починає ковзати задня вісь, автомобіль може піти в занос. Для водія без достатнього досвіду така реакція часто стає несподіваною і її складніше виправити.

Що буде, якщо нові шини поставити вперед

Уявімо іншу ситуацію: на передній осі стоять дві нові шини з глибоким протектором, а на задній — старіші та більш зношені.

На прямій дорозі все може бути нормально. Передня частина автомобіля добре тримається за асфальт, машина впевнено реагує на кермо.

Проблеми можуть виникнути під час повороту на мокрій дорозі. Задні колеса через менший запас зчеплення можуть першими втратити контакт із покриттям. Тоді задня частина починає зміщуватися назовні, а автомобіль може розвернути.

Якщо ж новіші шини стоять позаду, при втраті зчеплення передньою віссю автомобіль зазвичай починає рухатися по більш широкій траєкторії. Це називається недостатньою повертальністю.

Така ситуація також небезпечна, але для більшості водіїв вона є більш прогнозованою: автомобіль просто перестає достатньо повертати, а не раптово йде в занос задньою частиною.

Особливо важливо це під час дощу

Різниця між новою та зношеною шиною найбільш помітна на мокрому покритті.

Протектор повинен відводити воду із зони контакту колеса з дорогою. Чим він глибший і краще зберіг свої властивості, тим ефективніше шина може працювати в таких умовах.

У міру зношування протектора здатність покришки відводити воду погіршується. Через це зростає ризик втрати зчеплення та аквапланування.

Саме тому встановлення нової пари назад дозволяє зберегти більший запас зчеплення задньої осі — тієї, втрата якого може спровокувати різкий занос.

Передній привід не є винятком

Власники передньопривідних автомобілів часто вважають, що нові шини обов'язково повинні бути спереду.

Аргумент зрозумілий: передні колеса одночасно керують автомобілем і передають тягу на дорогу. Але під час повороту автомобіль має залишатися стабільним усіма чотирма колесами.

Передній привід не може компенсувати недостатнє зчеплення задньої осі. Якщо задні шини сильно зношені, автомобіль може втратити стабільність незалежно від того, наскільки хороші покришки встановлені спереду.

Тому для передньопривідної машини правило залишається таким самим: якщо замінюють лише дві шини, кращу пару доцільно ставити назад.

А що із задньопривідними автомобілями

Тут ситуація здається очевиднішою — нові шини встановлюють назад, адже саме задні колеса передають потужність двигуна.

Однак причина не лише в приводі.

Задня вісь повинна мати достатній запас зчеплення, щоб автомобіль залишався стабільним у поворотах і під час різкої зміни навантаження. Хороші шини на задніх колесах одночасно допомагають і під час розгону.

Тому рекомендація встановлювати кращу пару назад стосується не конкретного типу приводу, а загальної поведінки автомобіля.

Повний привід не скасовує цього правила

AWD або 4х4 може створювати відчуття, що автомобіль краще тримається за дорогу за будь-яких умов. Але повний привід не здатен створити зчеплення там, де його фізично недостатньо.

Він допомагає ефективніше передавати тягу, особливо під час розгону. Але під час гальмування або проходження повороту вирішальними залишаються стан шин, дорожнє покриття, температура та швидкість.

Є й інша особливість: у багатьох повнопривідних автомобілів виробник обмежує допустиму різницю у зношенні шин. Покришки з різним зовнішнім діаметром можуть створювати додаткове навантаження на трансмісію.

Тому перед купівлею лише двох шин для автомобіля з повним приводом обов'язково потрібно перевірити вимоги саме до конкретної моделі. Іноді виробник прямо рекомендує міняти всі чотири шини одночасно.

Найкраще рішення — чотири однакові шини

З погляду безпеки найкращий варіант — коли на автомобілі встановлений комплект із чотирьох однакових або максимально близьких за характеристиками шин.

Тоді всі колеса мають приблизно однаковий рівень зчеплення, а автомобіль поводиться передбачуваніше під час гальмування, розгону та маневрів.

Проте на практиці водії часто змінюють лише дві шини. Причиною може бути прокол, пошкодження, нерівномірний знос або необхідність заощадити.

У такому випадку новішу пару варто перемістити на задню вісь, а старішу — на передню, якщо їхній стан ще відповідає вимогам безпечної експлуатації.

Взимку не можна змішувати літні та зимові шини

Є важливий момент, який часто неправильно трактують.

Правило «нові шини — назад» не означає, що взимку достатньо поставити дві зимові покришки лише на задню вісь.

На автомобілі повинні використовуватися відповідні сезону шини на всіх чотирьох колесах. Встановлення зимової гуми на одну вісь, а літньої на іншу створює велику різницю у зчепленні.

На снігу, льоду або холодному мокрому асфальті це може зробити поведінку автомобіля непередбачуваною.

Що перевірити перед встановленням нової пари

Перед купівлею двох шин варто переконатися, що вони відповідають автомобілю за основними параметрами:

• типорозміром;
• індексом навантаження;
• індексом швидкості;
• сезонністю;
• конструкцією та типом протектора.

Також потрібно враховувати напрямок обертання шин. У спрямованих моделей відповідна стрілка на боковині повинна збігатися з напрямком руху колеса.

Після монтажу бажано перевірити тиск, виконати балансування та переконатися, що на осі встановлені шини, сумісні між собою за характеристиками.

Головний висновок

Якщо є можливість замінити всі чотири шини — це найкращий варіант. Автомобіль матиме рівномірне зчеплення та передбачувану поведінку.

Якщо ж купується лише дві нові покришки, не варто автоматично ставити їх на ведучу вісь.

У більшості випадків безпечнішим рішенням буде встановити кращу пару назад. Це допомагає зберегти стабільність автомобіля та зменшити ризик раптового заносу задньої осі, особливо на мокрій дорозі.

А для повнопривідних автомобілів перед такою заміною обов'язково варто перевірити рекомендації виробника — іноді різниця у зношенні шин має бути мінімальною, і заміна лише двох покришок може бути небажаною.